Леонід Данилович Кучма — біографія

Леонід Данилович Кучма — другий президент України (з 1994 по 2005 рр.). Політичний та державний діяч, вчений.

Дитинство, сім’я та навчання Леоніда Кучми

Майбутній український лідер народився 09 серпня 1938 року в с. Чайкіно, що на Чернігівщині (УРСР). За деякими даними (непідтвердженими) справжнє прізвище Леоніда Даниловича — Кучман-Голдіштейн. Батько, Данило Прокопович, був лісником, мати, Парасковія Трохимівна — колгоспниця. Крім Леоніда, батьки виховували ще двох дітей — Олександра і Віру. Досягнувши повноліття, вони працювали на шахті: брат був бурильником, а сестра — машиністом вантажного локомотива.

Брат і сестра рано пішли з життя: Олександр помер від онкологічного захворювання в 56 років, Віра — від інсульту в 48-річному віці.

Глава сімейства, Данило Прокопович Кучма, пішов на фронт на самому початку Великої Вітчизняної війни. Брав участь в операції на р. Волхов. Отримавши обмороження, захворів на запалення легенів, від якого помер 07 лютого 1942 року в військовому госпіталі в селі Новоселиці (Новгородська обл., СРСР). Мати одна ростила трьох дітей. Сім’я пережила окупацію і голод.

Леонід навчався в Костобобрівскій середній школі. Навчання йому давалася легко. Особливо подобались література та точні науки.

Після закінчення школи в 1955 році Л.Кучма готувався до вступу на фізико-технічний факультет Дніпропетровського університету. Він вибрав спеціальність інженера-механіка. Спочатку у молодої людини були мрії про професію педагога, але спілкування з іншими абітурієнтами вузу підштовхнуло змінити наміри: його заінтригувала інформація про підготовку профільних фахівців для ракетно-космічної галузі. Таке рішення було прийнято ще й через високу стипендії, яка виплачувалась студентам факультету: першокурсники отримували 450 рублів, а на останньому курсі — вже 600. А для Леоніда, який був вкрай обмежений у коштах, це було дуже важливо.

Незважаючи на великі навчальні навантаження, університетські знання юнакові давалися легко. Він завжди був активним і в студентському середовищі відчував себе прекрасно: часто був в центрі уваги тому, що добре грав на гітарі і співав. Будучи студентом, навчився грати в преферанс.

В період трудових семестрів, в складі студентських бригад, вирушав на цілину. Саме тут вперше виявилися його організаторські здібності, а за проявлену мужність та сміливість під час гасіння степової пожежі, він був нагороджений медаллю.

Після закінчення університету, в 1960 році, молодий інженер за розподілом був направлений на Південний машинобудівний завод — у ті роки найбільше в світі підприємство, яке виготовляло ракетно-космічну техніку.

Він був відмінним фахівцем і тому зміг голосно заявити про себе вже на самому початку своєї професійної діяльності. Завдяки високій кваліфікації і відмінним здібностям, Кучма був на особливому рахунку у керівництва і незабаром став співробітником Особливого конструкторського бюро №586, яке проектувало передові ракетні комплекси, що на той момент були головним козирем стратегічних військ.

Через шість років Кучма відправився на Байконур. На космодромі «Плесецьк» він керував запусками ракет в рамках програми випробувань «Циклону-2».

Тут Леонід Кучма був главою комсомольської організації, а в 1975 році став членом ЦК КПУ. У 1976-му Кучму обирають секретарем парткому машинобудівного заводу Південмаш. ЦК КПУ делегує його на XXVII і XXVIII з’їзди КПРС.

У 1982 році Л.Д. Кучма став першим заступником головного конструктора оборонного підприємства. Пізніше його нагороджують Ленінською премією за низку відкриттів у сфері розробки ракетоносіїв.

З 1986-го по 1992-ий успішного інженера, к.т.н., Леоніда Кучму обирають главою ВО «Південмаш». Крім випуску найпотужнішої у світі ракетної спецтехніки (в тому числі знаменитої ракети «Сатана», що малала здатність долати систему ПРО і наводила тим самим жах на Сполучені Штати), в рамках програми конверсії виробництва, Кучма ініціював розробку перспективних вітряних генераторів, а також тролейбусів і мікрохвильових печей. Ця продукція «Південмашу» стала користуватися великою популярністю.

Леонід Данилович брав участь в програмах розробки балістичних ракет, ефективних двигунів для місяцеходів системи «Блок Е» та ін.

У 1991 році був одним з ініціаторів створення Академії технічних наук України, яка згодом стала членом Міжнародної профільної академії.

Політична діяльність

Політична кар’єра Леоніда Даниловича почалася в 1990 році, з обрання його народним депутатом ВР України першого скликання. Кучма був у числі прихильників Декларації незалежності України. У 1991-му входив в передвиборчий штаб Ігоря Юхновського – кандидата в президенти.

З 1992-го по 1993-й «червоний директор» був головою українського уряду, потім очолював Союз промисловців, був народним депутатом ВР. У 1994 році Леонід Данилович Кучма став наступником першого президента незалежної України Леоніда Кравчука, а в 1999-му — повторно зайняв президентське крісло.

Внутрішня політика

Стан української економіки на момент обрання Кучми на пост глави держави був плачевним: інфляція становила 400%, ВВП впав на 20%. Залежність економіки України від російської була на рівні 80%. З ініціативи президента Кучми була проведена фінансова реформа, в результаті якої з’явилася національна валюта — гривня. Багато в чому, завдяки його зусиллям і особистому контролю, була налагоджена робота банківського сектора. В період його першого президентського терміну в країні почалася приватизація, були запущені аграрна і земельна реформи.

Підсумки першого президентського терміну були вражаючими: вдалося погасити всі заборгованості по виплаті зарплат і пенсій, збільшити золотовалютні резерви України, частково погасити великий борг перед МВФ. У 1996 році була прийнята Конституція. В 2000-го була остаточно зупинена ЧАЕС.

Президент Кучма активно вів дипломатичні переговори з Росією з питань пільгових поставок енергоресурсів населенню України. Завдяки внутрішній політиці нового президента світове співтовариство по-новому подивилося на Україну, стало розглядати її як країну зі сформованою ринковою економікою.

У 1999 році почався другий термін президентства Леоніда Кучми. Разом зі своєю командою він розробив політичну і адміністративну реформи. Пріоритетним напрямком було обрано євроінтеграція, переваги відкритих ринкових принципів. Як вчений і передової інженер в минулому, Кучма надавав активну підтримку науці та розвитку космічних технологій.

У 1995 році був проведений запуск першого національного супутника «Січ-1». Також українська техніка брала участь в спільному запуску ракет, який був здійснений з міжнародного океанічного космодрому «Морський старт». 1997 ознаменувався польотом українського космонавта Леоніда Каденюка в складі команди шаттла «Коламбія». Багато в чому, завдяки зусиллями Леоніда Кучми в непростий для України час, країна зуміла отримати статус космічної держави. В кінці 90-х років, в рамках програми міжнародного співробітництва, були здійснені поставки військової техніки до Пакистану і Ірану.

Зовнішня політика

Зовнішньополітична діяльність президента Кучми була різноплановою — йому вдавалося підтримувати партнерські відносини з Росією і заявити про готовність до ділової співпраці з НАТО. Стала крилатою фраза Леоніда Кучми: «Україна — не Росія». Кучма спробував протиставити на противагу СНД союз України з Азербайджаном, Грузією і Молдовою — ці країни увійшли до складу альтернативної організації ГУАМ.

Під час перебування Кучми на посаді глави української держави, Київ відвідав Папа Римський Іоанн Павло II. Крім того, прийняв запрошення Леоніда Даниловича діючий президент США — Білл Клінтон. Його візит в Україну відбувся в травні 1995 року. Україна була на боці уряду Македонії у внутрішньому військовому конфлікті початку 2000-х років, що йшло врозріз з поглядами країн НАТО і Європейського Союзу. У 2003-му до Іраку були направлені українські миротворці.

У період президентства Леоніда Кучми ряд держав (Росія, США, Великобританія, Франція, КНР), в обмін на без’ядерний статус України, підписали меморандум про гарантії її безпеки. Активно налагоджувалися зв’язки з Заходом, були проведені важливі економічні реформи, в тому числі, приватизація державних підприємств, був створений механізм отримання громадянами права на пай щодо земель, які раніше перебували в колективній власності, і т.д. Результатом такої політики стало суттєве зниження інфляції.

Як і багатьох помітних державних фігур, Кучму не оминули політичні скандали. Зокрема великий суспільний резонанс набула справа про загибель журналіста Георгія Гонгадзе, в причетності до якого звинувачувався український президент, а також був ряд корупційних скандалів, в яких згадувалися імена багатьох олігархів.

Відставка

Президент Кучма вийшов у відставку з довічним забезпеченням пенсією, співвимірній зарплаті глави держави. Також він може користуватися послугами особистої охорони і штату обслуговуючого персоналу, службовими автомобілями і державною дачею в елітному районі Конча-Заспи. Що стосується особистого статку родини Леоніда Кучми, то на 2007 рік експерти озвучували цифру в $ 1,5 млрд.

Адміністрація Януковича, який змінив Кучму на посаді глави держави, у 2011 році подала в прокуратуру позов про порушення кримінальної справи проти другого президента України. Екс-главі висувалися звинувачення у гучній справі Гонгадзе. Підставою були аудіозаписи розмов, які нібито вів Кучма з Юрієм Кравченком, який очолював МВС, і Володимиром Литвином, головою адміністрації президента. Ці матеріали представив співробітник президентської охорони Микола Мельниченко. Проте слідство припинилося на підставі того, що пред’явлені докази злочину були отримані незаконно.

Особисте життя

Після закінчення інституту, будучи співробітником конструкторського бюро «Південмашу», Леонід Данилович Кучма познайомився з Людмилою Миколаївною Талалаевою, інженером того ж заводу. Вона була прийомною дочкою заступника головного інженера цього підприємства (пізніше – держчиновника) – Геннадія Туманова. Людмила на 2 роки молодша за Леоніда. Молоді люди вступили до шлюбу. У 1970 році у них народилася дочка Олена. На початку 90-х років вона закінчила економічний ф-т ДнепрГУ і була одним з ініціаторів руху «АнтиСНІД». Олена Кучма заснувала медіагрупу StarLightMedia, до якої увійшли 6 національних телеканалів. У 1990 вийшла заміж за Ігоря Франчука — сина екс-прем’єр-міністра Кримської АР, колишнього депутата і главу «Чорноморнафтогазу». У 1991 році у пари народився син Роман. Потім їх сімейний союз розпався. Вдруге Олена вийшла заміж за олігарха та мецената Віктора Пінчука. У них народилася дочка Катерина (2003 р), а в 2011-му — дочка Вероніка.

Цікаво, що ставши дружиною Пінчука, Олена не стала міняти прізвище і залишилася Франчук — вона пояснювала це бажанням бути солідарною зі своїм первістком Романом.

Леонід Кучма сьогодні

Український екс-президент, як і раніше, бере участь в політичному житті країни. Так, в червні 2017 року він виступив з промовою на відкритті міжнародного форуму «Світанок Європи: історична закономірність цивілізованого просування», який був організований в Києві. Кучма шокував присутніх заявами про жадібність Євросоюзу, про лицемірство Сполучених Штатів, про відсутність в країні державності та економіки.

Політик закликав уряд припинити ходити з простягнутою рукою до Заходу, а зосередитися на можливостях розвитку внутрішнього потенціалу України, повернути колишній рівень розвитку науки, техніки, авіабудування та металургії. Кучма з гіркотою називав сучасну Україну «сировинним придатком» і «суб’єктом політичних маніпуляцій».

У питанні врегулювання конфлікту на Донбасі Кучма ставить пріоритетними Мінські угоди.

Леонід Данилович ратує за освіту, захист культурних і духовних цінностей, підтримку здібної молоді. Він є засновником фонду з надання безоплатної допомоги нужденним.

Новини з суспільного життя колишнього президента України можна дізнатися на його офіційному сайті.